13 кроків до мети

Футбольний рік в Україні завершено. Для полтавської „Ворскли” цей рік і нинішній сезон — найкращий у новому столітті. Так що нам є про поговорити, є що згадати, а заодно - підбити деякі проміжні підсумки.

Тренерський хист Миколи Павлова

Що більше в досягненні "Ворскли": фарту, зручності календаря, тренерського хисту Павлова чи щось інше? Скажімо так - всього потроху. Ніхто не заперечить, що біло-зеленим бракувало фарту, без нього так високо команда б навряд чи піднялася. Скільки разів полтавці забивали голи на останніх не те що хвилинах, а секундах матчів. А скільки разів футбольна фортуна відводила загрози біля полтавських воріт? Безперечно - все то фарт.

Зручність календаря? Так, адже полтавці приймали фактично усіх лідерів, крім "Металіста", на власному стадіоні. До того ж, погодьтеся, і з "Динамо", і з "Шахтарем" "Ворскла" грала тоді, коли суперники, м'яко кажучи, перебували не в найкращих своїх кондиціях та наврядчи серйозно ставилися до суперника. Однак, кондиції визнаних фаворитів то одне, а ось перемогти їх - то вже зовсім інша справа. Це завдання не кожній команді під силу. Ворсклянам це вдалося зробити, а це вже варте уваги. І якщо б полтавці не розтринькали очки в домашніх матчах із "Зорею", "Кривбасом" та запорізьким "Металургом, "Ворскла" б мала куди більш респектабельний вигляд зараз. І може вийти так, що саме втрата очок з цими командами навесні колективу з Полтави коштуватиме втрати завойованих позицій. З іншого боку, як сказав Микола Павлов: "Якщо б не було поразки від "Зорі" на власному стадіоні, можливо, не було б того спалаху в грі ворсклян, серії без поразок, зрештою і четвертого місця, яке має "Ворскла" нині".

Важко не погодитися з наставником ворсклян. Та поразка від луганчан добряче підсипала перцю на самолюбство футболістів. Ті зібралися і довели, чого вони варті.

Тренерський хист Павлова. Одна із складових, а можливо, й найголовніший чинник успіху "Ворскли". Чим була команда до Павлова? Та нічим. Просто командою з футболістами, які можливо й вміли грати (іноді вони це демонстрували), але робили це досить рідко. Чи не бажали цього робити, чи не могли, чи просто страждали на лінощі. І ось прийшов Павлов. І сталося диво! Футболісти заграли, ніби прийшов чарівник і зняв з них закляття. Як ще можна пояснити ситуацію, коли практично ті ж самі футболісти заграли по-іншому: з вогником, з бажанням, умінням. Тому важко уявити нині, де була б "Ворскла" без Павлова? Сила тренера, його авторитет, повага з боку футболістів - то запорука успіху команди. З цим полтавцям пощастило. А от команда продемонструвала, що раніше вона просто відбувала номер. Напевно, не хотіла грати, так би мовити відбувала номер. Тепер вже це самі футболісти продемонстрували всій Україні.

Що ще допомогло "Ворсклі" зійти на четверту сходинку? Міцні фінансові тили, увага президента й власника "Ворскли" до проблем клубу, трансферна політика, клубна інфраструктура, уболівальникі команди, які завжди поруч. Звичайно, кожне з перерахованого вплинуло на результат виступу. Кожен робив свою справу. Як результат те, що маємо зараз.

«Ворскла» — серед лідерів «великої сімки»

Як ніколи полтавці зіграли вдало з найближчими своїми конкурентами за місце на горі. Якщо взяти до уваги міні-поєдинки команд із першої сімки в турнірній таблиці, то виходить, що серед такої знаної й титулованої компанії "Ворскла" в оточенні лідерів. Та й то полтавці віддали першу позицію тільки в останньому турі. Отож, до початку весняної частини чемпіонату таблиця турніру "великої сімки" має такий вигляд:

"Динамо" 7 4 1 2 11-7 13

"Ворскла" 6 3 2 1 7-6 11

"Металіст" 6 3 1 2 9-7 10

"Металург" З 6 2 2 7-9 8

"Шахтар" 6 1 4 1 6-6 7

"Металург" Д 6 1 2 3 5-8 5

"Дніпро" 7 1 2 4 6-9 5

Як бачимо, "Ворскла" лише двома очками поступається "Динамо", маючи гру в запасі. Однак якщо згадати, що п'ять поєдинків полтавці проводили вдома і лише одну гру на виїзді, до речі, саме її вони й програли в Харкові "Металісту", то стане зрозумілим, що в другому колі "Ворсклі" буде досить важко втримати ці позиції. Хоча якщо глянути, як команда грає на виїзді, можна зробити висновок, що це завдання їм до снаги.

У гостях краще, ніж удома?

Ще одне лідерство "Ворскли" полягає в успішному виступі команди на чужих полях. Чи не вперше в історії полтавці більше очок набрали не на власному стадіоні, а на чужих! Для "Ворскли" - це просто феноменальний показник, бо раніше очки з виїзду вважалися ледь не святом для уболівальників. Раділи, навіть, слабенькій вимученій нічиї. Наразі ця тенденція змінилася. "Ворскла" доволі впевнено грає в іншому місті. Бере свої очки, до того ж бере їх впевнено, можна навіть сказати, бере їх на класі.

За цим показником "Ворскла" поступається лише "Динамо". Однак, якщо подивитися на усі виїзні матчі, можна сказати, що полтавці не добрали ще очок. Це стосується двох матчів у Львові проти "Карпат" та "Львова", нудна нічия у Києві проти "Арсеналу". Усі ці матчі принесли нульові нічиї, а від цих поєдинків залишилося враження, що ворскляни просто не бажали перемагати. Програли біло-зелені за усіма статтями лише харківському "Металісту" - 1:3. На чужих полях команда Павлова набрала 18 очок, а ось вдома - 15. Та й забивали полтавці частіше на виїзді: 11 голів проти 8 - вдома. Одним словом, можна сказати, що "Ворскла" - така собі виїзна команда. Однак друга частина чемпіонату все може змінити. На ворсклян чекають не прості матчі у Києві проти "Динамо", в Донецьку - проти "Шахтаря" і "Металурга", в Запоріжжі та Дніпропетровську.

18 бійців Павлова

Чим ще може похвалитися "Ворскла"? Мабуть, стабільністю складу. За 17 турів Микола Петрович використав усього 18 футболістів. Порівняно з іншими командами, де в сезоні вже грало понад 30 виконавців, така стабільність зі складом вважається мало не дивиною. Передусім у Павлова й вибору великого немає, лава запасних дуже куца. Під кінець року травми отримали Ярмаш та Єсін. Довелося іншим футболістам перелаштовуватися на їхні позиції.

Зараз, як-то кажуть, хоч не хоч, а наставнику "Ворскли" доведеться доукомплектовувати команду. Адже в літнє міжсезоння склад полтавців поповнили лише Краснопьоров та пізніше Сачко. Перший зайняв місце Чижова в обороні, який подався шукати кращої долі в "Шахтар". А Сачко прийшов на місце забивного форварда, яке ось уже скільки років лишається вакантним. На жаль, Василь за цей період так і не став "забивалою" "Ворскли", як того, певно, хотіли уболівальники. Колишній нападник "Волині" та "Кривбасу" забив всього два м’ячі. Однак сказати, що Василь своєю присутністю зіпсував гру команди не можна, він багато працює попереду. Не рідко Василь може відтягти два-три суперника на себе. А це вже „розв'язує руки” іншим гравцям "Ворскли". Та якщо подивитися на те, хто забиває в "Ворсклі", стане зрозумілим - у команди немає поділу на забивних футболістів і тих, хто діє виключно в обороні. Досягнення нинішньої команди полягає в тому, що будь-хто з гравців може забити. А це свідчить про те, що "Ворскла" - універсальна команда.

Майже рекордний графік

Отже, перша частина сезону позаду, а точніше - зіграно 17 турів чемпіонату. "Ворскла" набрала 33 залікових бали в турнірну таблицю. Безперечно, це досягнення. А як раніше команда йшла турнірним шляхом, скільки було очок у минулих сезонах?

Звичайно, в різні сезони до зимової перерви команди проводили різну кількість матчів. Спочатку були сезони, коли команди в обов'язковому порядку грали виключно перше коло, а друге починали вже навесні. Були сезони, коли у вищому дивізіоні грало всього 14 команд, і до зими команди проводили всього по 13 матчів. Але з часом все зазнавало змін. Тепер клуби вищого дивізіону проводять до зимової перерви різну кількість матчів. Тому нас більше цікавить саме цифра "17" - скільки очок команда мала раніше, саме після 17 проведених матчів.

Найкращим показником після 17-го туру (не будемо брати до уваги два сезони, коли в лізі було по 14 команд), як не дивно, був не бронзовий сезон 1996/97, а сезон 1997/98. Тоді ворскляни мали 34 очки і перебували на третьому рядку в турнірній таблиці. Повторенням цьогорічного досягнення був сезон 1999/2000, коли команда під керівництвом Анатолія Конькова теж мала 33 очка і посідала третє місце в турнірній таблиці. А ось в "бронзовому сезоні" біло-зелені набрали після 17-го туру 32 очка.

Втім вирішальними в плані турнірного розташування є останні тури чемпіонату. Чи під силу "Ворсклі" пройти заключні 13 турів без незапланованих втрат? Можливо, але зробити це буде надзвичайно важко. Навесні полтавці гратимуть практично з усіма лідерами, крім "Металіста", на полях суперника.

Кубок України — вікно в Європу?

Цьогорічний виступ в розіграші Кубка України вже став найвищим досягненням в історії клубу. "Ворскла" вперше пробилася в півфінал. І тепер, аби дістатися фіналу і поборотися за трофей, полтавцям залишається зробити останній крок. Крок, який може вивести "Ворсклу" до числа учасників Єврокубка, навіть не дочекавшись закінчення чемпіонату. Однак для цього треба обіграти у Харкові "Металіст". Завдання - надскладне, особливо якщо подивитися на те, як грає харківська команда і чого вона за цей рік досягла. І все ж - це футбол, тут може все трапитися.

Прикро тільки одне. Якщо команда, навіть, виграє Кубок, вона може не провести жодного матчу в рідному місті. Адже теперішній формат Кубка з одним матчем, а за випадку, коли буде нічия, гра переноситься на поле гостя, може виключити проведення домашнього поєдинку. "Ворскла" обіграла в Кіровограді "Зірку", в Києві - "Оболонь". Тут все зрозуміло: ранг команд різний. А ось за жеребом у чвертьфіналі полтавці змушені були їхати в Донецьк в гості до "Металурга". На щастя, все закінчилося вдало для команди Павлова, "Ворскла" в півфіналі. Тепер на „біло-зелених” чекає вояж у Харків.

І що далі?

Ворскляни нині у відпустці. Команда збереться в повному складі після новорічних свят. Звичайно, вже без Сергія Кравченка. А от хто прийде на заміну? Це питання вже не раз було адресоване Павлову на післяматчевих прес-конференціях. Однак чіткої відповіді від наставника ворсклян не пролунало. Микола Петрович запевнив, що пошук ведеться. У нього є кілька кандидатів, хто може реально поповнити склад. Раніше як у нас було: перед кожним початком сезону до складу команди вливалося три-чотири, а іноді й цілі "пачки" футболістів звідусіль. Потім виявлялось так, що лише один-два реально підходять "Ворсклі". Решта виявлялись нікому не потрібними. За прикладом далеко ходити не треба. Пригадайте цьогорічну зимову перерву, коли Павлову "селекціонери" навезли футболістів, а от про їх фах, певно, ніхто й не думав. Як результат, лише Деспотовскі більш-менш заграв. Інші виявилися просто "футбольним сміттям", їх довелося вже скоро відправляти на всі чотири боки.

У свою чергу, Павлов ніколи не брав футболістів так, про запас. Микола Петрович завжди запрошував гравця на певне місце, яке йому гарантувало перспективу грати, а не "гріти банку". Інша справа, чи в змозі власник клубу Костянтин Жеваго викласти необхідну суму за того чи іншого футболіста. Не секрет, що справи Жеваго в період фінансової кризи йдуть не найкращим чином. І хоч Микола Петрович запевнив усіх, що криза ще не зачепила клуб, однак що клубу буде складно - то є факт. Нині, в умовах кризи, звичайно, ціни на футболістів суттєво впадуть. Не виключено, що не одна команда припинить своє існування. І все ж сподіватися на це не варто - гарний футболіст і коштує відповідно.

Не виключено, що Павлов надасть шанс дублю. Наразі в молодіжному складі є чимало цікавих та перспективних футболістів. Можливо, хтось із них спробує пробитися до основи. От тільки чи зможуть вони ним скористатися, чи підійдуть Миколі Петровичу, чи зрештою витримають ті фізичні навантаження, які традиційно використовує на тренуваннях в період підготовки Павлов? На ці питання дасть відповіді вже весна. Взагалі, на нас чекає цікавий період - переходи, зимові збори, спаринги та нові обличчя. Все як завжди цієї пори року.